Чужа весна мене не гріє...
Холодна осінь у кров́і
Морозить сни про тебе й мрії
Напівживі, напівмертві.
Як жаль, що серце не сталеве
(воно б згодилося тепер),
Цей біль витримую заледве,
Бо в серці ти моїм завмер.
Й здається, в с́аму більшу спеку
Моє тремтіння не спинить,
Й гарячий чай з солодким медом
Твій жар не зможе замінить.
Моя весна десь забарилась,
Вірніше - ти її забрав.
В чужому серці заіскрилась
Моя відчужена весна.
//17.10.13//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454923
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2013
автор: Marisong