Такі вітри бувають тільки в снах…
Тендітні, що траву колишуть ранню,
Що гонять вруну зранку по хлібах
І охолонути дають обом в коханні.
І вітерець, що дує навпростець,
Не зупиняє музики, ні співу,
Вітер такий, як справжній молодець,
Додасть зерна багатому засіву.
Бо це лиш вітер – це не ураган,
У спеку подарує прохолоду,
Він зробить все – бо він в природі - пан,
Хоч він не в силі побороти воду…
Щоб кланялись вітрам у всі часи,
Бо, як на світі без вітрів прожити…
Вітри спокійні лише для краси,
А урагани є – несамовиті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454944
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2013
автор: Віталій Назарук