Біль всього життя

Наче вперше і наче в останнє,
Я промовив до тебе: "Люблю!".
Обернувшись, шоб сльози стікали,
Я далеко від тебе піду...

Не повернусь...я просто залишу...
Промені посмішки в холодні ці дні.
І назавжди в душі закарбую
Теплий погляд і дотики губ.

В серці рана зробилась від болю,
Від шаленства, кохання і мрій.
Голос твій поселився у скронях,-
Дотик з пам'яті в буденності днів.

Я стараюсь тебе позабути,
Розлюбити і висушить сльози...
Тільки серце неспроможне позбутись
Крапель крові із рани отої...