Привіт, Лихоманко

Цього  ранку:
«Привіт,  Лихоманко,
Я  не  можу  згадати  ні  сну!
Забув
о  котрій  заснути  мав  б́́́и́,
щоб  зустріти  
без  спіднього  
п'яну  весну.

Не  заходь,
у  ванній  ховається  осені  труп,
я  сам  її  вчора  і  вби́в.
Тому,  не  зволікай,  бо
щовечора  я  –  душогуб,
листок  за  листочком,  
півтори  місяця  
в  кислоті  розчини́в.

Аш-Ен-О-Три,
як  підказує  досвід,  
роз'їдає  майже  усе.
Але  скільки  тебе  би  я  не  морочи́в
і  якою  кількістю  диму  би  не  морив,
не  здихають  про  тебе  ні  постіль,  
ні  спогади  млості,
ані  нестерпних  думок  моїх  карусель.»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454991
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.10.2013
автор: Медяник Анексій Кримський - МАК