Ну давай, доле, бий
Що ж на місці завмерла?
Безвихіддю мене накрий
Розшматуй останні нерви
Всеодно знайду я світло
Страх я викину в безодню
І стрімким гарячим вітром
Рознесу печаль холодну
Ну давай же, доле, бий
Не схилюся від удару
Силу ти мою розкрий
Різкістю зламай радари
Швидкість, що живе в мені
Зможе пролетіти небо
Не хочу жити я на дні
Не хочу жити так, як треба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455032
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2013
автор: HelenVd