Прийшла вечірняя пора,
Кохання пізняя зоря.
Серденько плаче в грудях так-
Тріпоче ніби кволий птах.
Моя душа в твоїй неволі,
Сидить як пташка у полоні.
І погляд ніжний твій люблю,
В нім присмак болі я ловлю.
Я вірная тобі була.
Зізнання ранить як стріла.
Тебе благаю відпусти
Тягарь нести немає сил.
Для тебе милая була
Мене кохав і я жила
Святая наших почутів
Зрадливо шепче:ти не мій!
Та власной сповіді тривоги,
Залишу я у лоні долі.
Відчула гіркість своїх мрій
Шепоче серце:мій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2013
автор: Muchka