Минуло нас бабине літо,
на кухні небес - збій системи...
Натомість, милують всіх квіти
осінніх садів - хризантеми,
жовтаві, бузкові та білі,
останні, тому і чудові.
Здається, душа ледве тліє,
бо прагне всім серцем любові,
яка не зів'яне, і цвітом
не стане під ноги спадати.
Й шепочуть разом квіти з вітром...
-Кохати... кохати... кохати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2013
автор: tatapoli