Два акорди глибокості слів.
Запікає хвилиною віри.
Звук душевності тихо горів.
Де береться уся ця зневіра?
Два акорди загублених мрій
загорілись між подихом вітру.
Це колиска байдужих надій.
Вип'ю щирості вічну палітру.
Два акорди пустих сподівань.
І молитва наснагою вмита.
На сльозі занімілих бажань
у душі я навіки убита.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455172
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.10.2013
автор: Роксолана-Марія