Розширити свій кругозір,
Високо дострибнуть до зір,
Широко відкривши заплющені очі
Впустити божествений почерк.
Всі біди - в твоїй голові,
Твій спокій і твій буревій,
І в ній зруйнувавши окови ілюзій,
Оманам даси по заслузі.
Нема для можливостей меж,
Як мрії в кулак ти візьмеш.
Можливо усе, що вважаєш можливим,
Нехай то для інших і диво.
Немає твоїх ворогів,
Вони у твоїй голові
Усі - вороги твої, всі - твої друзі,
Все інше є плодом ілюзій.
У кожного правда своя,
Людських міліони уяв
Будують на інших несхожу-бо правду,
У тім і божествений задум.
Наскільки твій всесвіт малий?
Чи міряв хтось розміри мрій?
Ти крапка, а може одна із галактик
Ми судді собі й адвокати.
Людина лиш має те виключне право:
Сам - Бог собі, сам - і Диявол...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455324
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2013
автор: Олександр Обрій