Зустрінемось колись, немов сьогодні,
коли нам буде чорт уже не брат,
як обминемо камені підводні
із визначних або й не дуже дат.
Коли минуле, як безцінна цінність,
урівноважить чашу каяття,
і наша доля нам подасть на бідність
всі рештки грішних тіл і почуття.
І запанує поміж нами згода
без тіні докорів і смаку гіркоти,
і кожному в той час не буде шкода,
ще кілька кроків полем перейти.
Всі полини обійдемо навколо,
всі будяки – то біля, то навкруг.
І ближнього не зрадимо ніколи,
коли він хоч на хвильку ніжний друг.
Отак би йти сліпим крізь перепони,
надіючись, що незворушний перст
закреслює порушені закони,
і поки світ не стерли з-під небес,
в піднесеній душі почувши дзвони,
не оглядатись на церковний хрест.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455349
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2013
автор: I.Teрен