Уночі, коли зорі поб’ються об скроні,
Коли листя чорніє зелене,
У старому хрипкому вагоні
Ти згадай мимоволі про мене.
Ти приснись, щоб не було самотньо,
Аби хоч передати вітання.
Я на будь-яку зустріч вже згодна,
Лиш не те невмолиме чекання.
Стрілки стук. Не одна вже минула година.
Скільки ще промине – я не знаю.
Не Джульєтта – маленька людина,
Та, напевне, не менше кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2013
автор: Хвостатий Їжак