20.10.2013* 18:40
Після того, як я виринув із Психогенного колапсу, події понеслись стрімко.
Перш за все: я, нарешті, дав згоду на розлучення. І з мене немов омана спала - ніяк не міг збагнути чого так упирався, адже син мене не відцурається!
Далі, слід сказати, мої перипетії того часу співчутливо сприймали середній брат Валентин та його дружина Світлана. Якось вона таємничо сказала, що спробує мені допомогти і познайомить з потрібною людиною, але я це пропустив повз вуха, бо більш далекої людини від Незвичного, ніж Світлана, було тяжко знайти. День народження Валентина є 18 жовтня і я, коли прийшов у сім'ю Валентина на святкування, то за столом побачив незнайомку. Нас познайомили - Тетяна. Вона весь вечір по змовницькі поглядала на мене, а коли почались традиційні танці, то ми розговорились.
Пряма та відверта людина. Зразу виклала, що зі Свєтою та Валентином вона працює на заводі №24 вже давно; що захоплюється кінним спортом і має не погані результати; що розлучена, має сина, який вчиться на архітектора, і має коханця; що заінтригована історією, яка зі мною трапилася; що давно захоплюється Незвичним і що має подругу, яка є видатним екстрасенсом, бо має Міжнародну категорію по екстрасенсориці. Вона назвала ім'я, яке я тут же забув, і досі його не пам'ятаю. Напевно це трапилося тому, що її подруга до Сенсорного Розкриття була артисткою Театру оперети і тому для мене увійшла в пам'ять як Актриса.
- Я обов'язково вас познайомлю! - сказала Тетяна.
- Буду вдячний! Вас провести додому?
- По етикету - так, але вже пізно і я запрошую вас переночувати у мене. Тільки нічого такого не думайте! Просто я зрозуміла, що ви давно не спали на чистих простирадлах, а у мене є пуста кімната і накрохмалені простирадла! Син живе окремо.
І дійсно, це було чудово - чисті, накрохмалені та оброблені праскою простирадла, білизна якіх мене приголомшила, нормальне ліжко, чисте повітря і елемент безтурботності. Спав я як вбитий і прокинувся тільки від того, що почув пахощі гарної яєчні. Коли вийшов із спальні, то господиня, запрошуючи порухом руки до столу, сказала:
- Я вже подзвонила подрузі. Вона згодна познайомитися з вами. Зустріч буде тут. Через тиждень. Вам зручно? Безумовно: зручно! То зараз поїмо і я побіжу до коханця! От номер мого телефону, на всяк випадок.
Я був розчулений відвертістю, добротою та оперативністю цієї жінки.
Тиждень до зустрічі виявився наповнений подальшими подіями: я отримав запрошення за підписом Льва Островського на установчі збори МАПЕ (Міжнародна Асоціація Позитивних Екстрасенсів. Досі дивує безглуздя цієї назви, бо вона має на увазі, що десь існує така саме Асоціація Негативних Екстрасенсів!).
Виявилося, що на провокаційну статтю Льва Островського відгукнулося більш ніж 7000 киян різного віку та різного статку, різного інтелектуального рівня та різних проявів того, що я тоді називав так обережно Незвичним. Лев Островський сам особисто прочитав всі листи, які отримав, і визначив ступінь сенсорного розкриття кожного автора. Він відібрав більше 5000 претендентів на членство в МАПЕ. В минулому конферансьє і суддя по шахам, він розумів, що для ваги своєї організації необхідно мати міжнародну марку, тому в списках фундаторів був хтось із Болгарії та Росії.
Установчі збори відбувалися в Палаці культури Авіаційного інституту, який тоді ще не був, відповідно моді,університетом (завжди плутаю: НАУ - Національний авіаційний університет, а НАНУ - Національна Академія Наук України). Не знаю на скільки місць розрахований зал, але прийшло більше 5000 людей, то сиділи в проходах та стояли вздовж стін. Я встиг прийти раніше, вибрав місце десь посередині і, очікуючи початок, розглядав публіку. Головним чином були люди від 30 до 40 років, хоча було і багато молоді.
Коли отримав запрошення від Льва Островського, то не хотів іти на установчі збори МАПЕ. Мені здавалося, що там я вже нічого нового не отримую, що все це мені не потрібне. Голос сказав: "Треба йти!" - "Навіщо?" - "Так треба. Познайомишся із потрібними людьми!" - "Кому потрібними?" - "Тобі!"
Коли на сцені почала усаджуватися президія, то моє відчуття непотрібності посилилось, бо на сцені я побачив Бруса. Це була вельми одіозна фігура серед архітекторів. Вчився він на Архфаці КІБІ пізніше за мене, але анекдоти про його хамство, безпардонність та самопереконання у геніальності ходили серед архітекторів подібно до того, як ходили анекдоти Армянського радіо. Тільки різниця - анекдоти про Бруса були правдою. Тільки один приклад.
Він працював у майстерні кандидата архітектури Бориса Володимировича Орехова в КиївНДПІмістобудівництва. Працював паршиво, але весь час поривався взяти самостійну роботу, бо тільки так він міг себе проявити. Добряк Боря нарешті наважився і дав йому виконати просту науково-дослідницьку роботу, маленьку, але дуже значну на той час для майстерні та інституту. Брус поринув у роботу і всім розказував про свої успіхи. Нарешті підійшов час звіту на Науковій Раді інституту. Традиційно в кабінеті директора на стендах розвішували демонстраційний матеріал. Щось таке повісив і Брус. Брудне та порване. Заради виступу він був навіть охайно одягнутий! Грибоподібний статурою та всеперемогаючий геній Бруса дивився зверхньо на всіх присутніх. Нарешті директор проголосив:
- Я готовий надати слово архітектору Брусу, але, Борис Володимирович, а де основні креслення роботи?
І тут всі побачили, що фактично робота і не представлена, а замість звичних та традиційних демонстраційних матеріалів висять якісь проміжні промальовкі в стилі абстрактного ташизму - виявляється, Брус вже тоді засвоював цей авторський стиль.
Червоний як рак Боря встав і розгублено дивився на матеріал, до якого Брус його принципово не допускав. Тоді Брус велично та пихато обвів всіх наглими очима і сказав:
- Матеріал в майстерні! Зараз принесу! - і вийшов, щоб прийти на роботу через три дні. Коли Борис, який отримав від директора на повну котушку догану, запитав у свого підлеглого як все це він може пояснити, то Брус недбало сказав:
- Живіт. Знаєте,живіт схопив. Я так і не дійшов до майстерні, а матеріали кудись пропали. Вкрали!
Тепер я побачив Бруса в президії МАПЕ!
Окрім печальне відомого мені колеги всі інші були незнайомі - жінка років за 40, дівчина біля 18, декілька молодих чоловіків і, безумовно, Лев Островський.
Артистично наглуватий, витончений та підкреслено інтелегентний стрункий єврей спочатку представився та розказав, як помирав від раку, але Вищі Сили його врятували та наказали створити МАПЕ, потім говорив про свої можливості, потім про МАПЕ та його задачі. Його виступ я прийняв з іронією, бо мені весь час крутилося в голові: "Клоун". Нарешті Голос сказав: "Заспокойся! Він не клоун. Ти - другий!" - "Де я другий?" - "Просто другий. Зрозумієш."
Та от Островський підійшов до класифікації екстрасенсів, яку він розробив за допомогою Вчителя, і сказав, що всього є 12 класів екстрасенсів. Першим є Христос; другими є такі люди як Лев Островський, бо він має безпосередній контакт з Вчителем, може діагностувати та лікувати, може захищати інших людей і так далі; далі ідуть екстрасенси слабші за Льва Островського і так аж до 12 класу. Почувши його слова, я мимоволі розсміявся і звернувся до Голосу: "То я у другій категорії Льва Островського?!" - "Другий. Але не звертай уваги на цю класифікацію!" - "То навіщо я тут?" - "Бо потрібно бути."
Далі виступали автоматичні члени МАПЕ, які сиділи за столом. Вони, безумовно, були екстрасенсами менших класів порівняно із Льовою, тому не стільки розповідали про себе, скільки про те, як їм допоміг Лев в різних життєстійких ситуаціях і для цього треба було тільки звернутися думкою/покликати Льва!
Далі було колективне лікування всіх присутніх в залі. На авансцену вийшла група з тих, хто був на сцені, стали в ряд і Лев Островський почав працювати із залом. Нарешті одна із жінок сказала, що серцеве-судина система всіх присутніх приведена у порядок. Тоді прийшла черга інших органів і, нарешті, всіх тіл присутніх в цілому. Судячи з усього, ті, що працювали із залом, мали ідеальне здоров'я!
Нарешті Лев заявив, що всі присутні є кандидатами у члени МАПЕ, але для того, щоб дійсно стати ними, всі повинні прийти завтра із водою в будь-якій посудині, Лев зарядить цю воду, а потім слід прийняти холодну ванну дома, додавши в неї заряджену воду. Лев перевірить і ті, хто не виконає цієї вимоги, не можуть бути членами МАПЕ.
20:10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455611
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2013
автор: Левчишин Віктор