Кричи.
Г у к а й
Спи.
Руйнуй
З н и к а й.
К р и ч и
Гукай.
Спи
Р у й н у й.
Зникай
Десяті
Литі
Стежки
Наповнились
Гуманітарними
Дзвонами
Голосся
Зашкарубілих
Блідих
Спалахів
Сполоханих
Світлоносців
Там
Губи
Присохли
До землі
Там
Танці
З темницями
чорнішими
Вбивчих сторіч
Еxodus.
(Втеча)
З
Монументальним
Диханням
Минулих
Зграй
Кістлявих
Сліпих
птахів
Зло
Не зникало.
Воно
Завжди
Проникало
К р і з ь
П а л ь ц і
Д о г о р л а
М о р і в
Т а О к е а н і в
І там
Де
Поселялись
Круті
Схили
Вогня́ної
Зброї
Бурлявила
Кров
До
Замислів
Зірок
Запусто́шених
Й
Вже
Па́даючих
Цебто
Ме́ртвих
Цебто
Зазе́млених.
Хтось
Голосно
Р о з б и в а в
Ч е р е п
Н о ч і
о
Б у р е в і ї
Що
Неслись
З
У с і х
С т о р і н
Ж о в т о ї
П і с н і
З надією
На те
Що
Все
_Темне
Безколірне_
Зникне
Й поглинеться
Всесвітом
Небесних
Зіткнень
Всесвітом
Чиї
Рухи
Вже
Перестали
Бути
Ледь
Помітними.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455641
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.10.2013
автор: Immortal