Тридцять п'ять.

"У  тебе  перезаплутались  думки?"
"Ти  вже  незнаєш  в  котрий  бік  піти?"
Збігають  непомітно  вже  роки,
а  в  голові  кричить  знайомий  голос  :"Щось  уже  роби!"

Тобі  вже  тридцять  п'ять,  а  ти  одна.
Ти  нишком  споглядаєш  за  сусідськими  дітьми.
А  в  голові  блукає  думка  та  ж  сама:
"Була  б  в  мене  дитинка  хоч  одна..."

Ти  вже  змирилась  з  думкою  про  те,
що  не  зустрінеш  ти  свою  вже  половинку.
Та  ти  не  думай,  ти  забудь  про  все,
заглянь  собі  у  душу  на  хвилинку.

Хоча  навколо  безліч  кавалерів,
з  якими  ти  б  була  щаслива,
та  завжди  хтось  із  заздрісних  манерів
їм  розповість  яка  ти  є  "брехлива".

Багато  подруг  це  звичайно  добре,
але  не  треба  їм  усе  про  тебе  знати.
Вони  натягують  на  себе  все  що  модне,
і  вчать  тебе  кого  з  себе  вдавати.

Та  ти  на  себе  не  примірюй  чужі  ролі,
а  просто  будь  сама  собою.
невдовзі  ти  отримаєш  дарунок  долі,
а  смуток  і  печаль  знІме  як  рукою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455815
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2013
автор: Інна А.