Дивлюсь і із болем зливаюсь,
На те, як брат рідний гине.
Ненавиджу всіх, не вагаюсь,
Хто тиші його виклик кинув.
Поглянь, як він плугом оре,
БорючИсь із землі твердизною.
Послухай, як пісня про горе
На чолі пролягла борозною.
Чи нема в тобі жАлю краплини
До страждальця сохи з бороною?
Знаєш же - неминуче загине,
Та байдУже ідеш стороною.
Ти ж бо бачиш злиденну неволю,
Не проходь мовчазний стороною.
Чи не чуєш, оплакує долю
В своїй пісні, йдучи борозною.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Тяжело и прискорбно мне видеть,
Как мой брат погибает родной.
И стараюсь я всех ненавидеть,
Кто враждует с его тишиной.
Посмотри, как он трудится в поле,
Пашет твердую землю сохой,
И послушай те песни про горе,
Что поет он, идя бороздой.
Или нет в тебе жалости нежной
Ко страдальцу сохи с бороной?
Видишь гибель ты сам неизбежной,
А проходишь его стороной.
Помоги же бороться с неволей,
Залитою вином, и с нуждой!
Иль не слышишь, он плачется долей
В своей песне, идя бороздой?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455829
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 21.10.2013
автор: Роман Селіверстов