Щось вітер шепотів мені на вухо.
І місяць, підморгнувши, посміхнувсь.
Тримайся мов, не падай тільки духом.
І ніжно так промінням доторкнувсь.
Замовк був дощ, то знову накрапає.
Із снігом перемішана листва.
Осінній лист в кватирку залітає.
Так хочеться йому, мабуть, тепла.
Чому осінні барви кольорові?
Хіба, щоб заспокоїти серця?
Нескоро ще настануть дні зимові.
І посмішка злітає із лиця.
Уважно прислухаюсь в тайну тиші.
Чому ж зрадливо так вона мовчить?
Свої думки у спокої залишу.
Можливо, це нагода відпочить?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455912
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2013
автор: Н-А-Д-І-Я