Мене зігріє поцілунок твій…

Осінній  дощ  мелодію  заграв
І  полились  її  чарівні  звуки.
А  вітерець  у  кошик  їх  збирав,
Від  серця  відганяв  печаль  розлуки.

В  кімнаті  тихо,  кава  на  столі,
Я  у  вікно  так  часто  зазираю.
Вже  повлягались  діточки  малі,
А  я  тебе  все,  як  колись  чекаю.

Хвилююся,  щоб  дощ  ненамочив,
І  щоб  було  спокійно  у  дорозі.
Щоб  місяць  тобі  стежку  освітив,
А  я  тебе  зустріну  на  порозі.

"Привіт,  скажу,  коханий,  дорогий,
Я  хвилювалась  і  тебе  чекала.
Мене  зігріє  поцілунок  твій,
А  разом  нас  зігріє  тепла  кава"...

У  шибку  знову  барабанить  дощ
І  небо  затягли  хмарки  кудлаті.
У  полі  мокне  одинокий  хвощ,
А  нам  обом  так  затишно  в  кімнаті...










адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456139
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)