Потеплішало, Ольго, надворі

Потеплішало,  Ольго,  надворі,
Діти  граються  на  околі,
Сиплеться  осінь  зонтиком
З  листя,
Набираю  в  долоні  дощ.
Як  там  Київ  –  місто  гранітних  площ,
І  зовсім  інших  дощів?
Місто  підземних  шляхів,
Місто  наземних  трамваїв,
Місто,  де  осінь  людей  збирає
І  роздає  їм  папери  у  руки.
Між  нами  –  пів-України  розлуки,
Доба  міжрельсових  шпал.
Я  посилаю  тобі  із  вітром
Західних  теплих  заграв,
І  запах  осіннього  листя,
Нехай  тобі  щастя  насниться,
І  хай  частіше  не  сниться,
А  буде.
Бо  ми  дуже  близькі  люди,
Бо  ми  дуже  близькі  друзі,
Хоча  між  нами  рівнини  і
Гори,
Не  тільки  у  радості,
Навіть  у  тузі,
І  не  дай  Бог,    навіть  у  горі…
Потеплішало,  Ольго,  надворі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456194
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин