Малюймо у очах своїх людину
не п'яну, не прокурену - живу.
Зламаймо світ, бо він, з гидкої глини
без слави козаків погруз в багно.
пр.1
Я тебе запевняю, юначе,
на чиїмсь поводу не іди.
Маєш розум і батьківську вдачу
в чеснім бою у полі впади.
Батьківська віра спалена прогресом,
а ти не смій бездумно забувать,
життя прожити і не згірш Полеси,
щоб, як колись діди, козакувать.
пр.2
я тебе запевняю іще раз:
на чиїмсь поводу не іди.
Маєш розум і батьківський образ
в чеснім бою у полі впади.
Геть злітають безцінні ті дні,
де ти долю міг сам вибирать,
і на жаль для чужої борні,
для чужої повинен вмирать..
Кожен власні дороги шукає,
і товаришів теж вибира,
твій же день десь у вирій злітає,
але ж є на плечах голова!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456280
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2013
автор: Валіко Коробкадзе