Пахне морем сивий Крим,
А туман і степ і гори
Пеленою щедро вкрив
І до мене хвилю горне
Незабутнього тепла,
Що залишилось на пляжі...
Там ти знову звабно ляжеш
(Наче й не з мого ребра!),
Солодко розіллєш хміль
І хвилюючий неспокій
(Щоб я був немов в окопі,
І забув про спільну сіль,
Що гірчила, смакувала
Нам усі оці літа...).
Чайкою душа зліта -
Їй зозуля накувала
Кримський берег, погляд твій,
Почуття іще незнані,
Щоб ми тішились в коханні
У порі цій золотій...
23.Х.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2013
автор: Вячеслав Романовський