Піраміди

Наш  колір  фіолетовий,  число  п`ять.

Ти  хочеш  спать.  Я  хочу  спати.  Ми  кращі  друзі.
Ти  не  спиш  і  я  не  сплю,  бо  ми  кращі  друзі.
Я  продовжу  гру,  але  ти  маєш  згадати.
Ти  маєш  згадати  все.
Ти  любиш  мене.  Любиш  мене.  Любиш  мене.  Любиш  мене.
Тепер  ні.
Стріляй!  Стріляй!  Стріляй!  Стріляй!  Стріляй!

Наш  колір  червоний,  число  чотири.

Ти  стріляєш  -  я  біжу.
Я  біжу  -  ти  наздоганяєш.
Я  сонік.  Супер  сонік.  Швидкий  сонік.  Малюю  новий  рівень.  Переходжу  на  рівень  -  летюча  риба,  бо  я  лечу,  а  ти  риба,  бо  мовчиш.  Я  кидаю  тебе  в  воду,  бо  рибам  потрібна  вода,  а  я  лечу,  бо  ти  стріляєш.

Наш  колір  синій,  число  три.

Ти  засинаєш,  але  маєшь  спитати.  Так.  Це  так.  Я  будую  піраміду.  Зверху  ти.  Потім  я.  Потім  купа  окремо  непотрібних  речей  на  яких  ми  стоїмо.  Пробач,  я  тебе  зрадив  побудувавши  свою  кімнату,  але  я  дарую  тобі  простір  в  якому  ти  будешь,  бо  то  твоє  повітря,  а  ти  риба,  тобі  потрібно  повітря,  бо  ти  риба.  Ти  маєшь  легені.  Не  такі  як  у  соніка,  а  риб`ячі.  Ти  дихаєш  з  друзями.  Твій  найближчий  друг  вода,  потім  я.  Мій  ближчий  друг  повітря,  потім  ти.  Тому  я  дарую  тобі  його.

Наш  колір  чорний,  число  два.

Ти  вже  спиш,  але  я  розповім  тобі  все  потім,  бо  ти  мій  кращий  друг  і  мені  подобається  з  тобою  ділитись,  а  що  я  відчуваю  я  казати  не  буду  -  не  зрозумієш  і  не  відповіси,  бо  ти  риба.

Мій  колір  зелений,  число  один.

Ти  спиш.  Тягну  нову  цеглу  на  піраміду  і  довго  дивлюсь,  як  тепер  виглядає  піраміда.
Сподіваюсь  ти  зрозумієш  і  згадаєш  з  чого  піраміда,  бо  тепер  я  теж  сплю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456346
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2013
автор: Уявна одиниця