Якось так.

Вже  завтра  білет  на  потяг  куплю,
І  до  обіду,напевно,буду  у  Львові.
Знав  би  ти,як  сильно  тебе  я  люблю
Та  нажаль,розвела  нас  доля..

Але  я  всеодно,хочу  міцно  тебе  обійняти,
Як  тоді  (пам'ятаєш?)  уперше..
Губи  твої,насолодші,знову  поцілувати,
Ти  головне  погано  говори  поменше.

Не  засмучуй  мене  болю  словами,
Можеш  (хоча  я  б  цього  не  хотіла)  просто  мовчати,
Щоб  не  зламати  щей  те,що  залишилось  між  нами.
Те,що  так  легко  і  водночас  не  просто  зламати.

Запроси  мене  на  чашку  теплої  Львівської  кави,
Можеш  перший  почати  розмову..
Розкажи  про  пригоди  красуні  лісової  мави,
Хочу  слухати  тебе  знову  і  знову.

Розкажи  про  фільми  переглянуті  тобою,
Про  те,як  мріяв  мене  ще  раз  побачити,
Подивитися  щось  про  любов  зі  мною,
І  не  кажи  лише:  "Бувай,все  втрачено".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456391
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2013
автор: Взаємність.