Одна сиділа, уже кілька днів
З емоцій переважно плач і гнів
Зазвичай воно так буває
Коли тебе любов кидає.
Кидає різко, не просто так іде
Не в вільне плавання, та де -
Він іншу яхту десь знайшов
Поплив десь. Лопнула любов.
Так голосно, що ляснула ненавистю
Із проклинаннями, безжалістю.
Одна сидить, і якось так незвично
Так починалося усе велично
Здавалось, будуть до кінця.
Ага. Послала нахр.н жеребця,
Бо не кобила. Хоч і наївна,
Та все ж таки людина.
Іось прийшла душевна криза,
Бо вірність - то є псяча риса
Тепер вона це добре осягнула
Великою ціною це прибуло.
Не одна сидітимеш, в вікно поглянь
Там може бути будівельний кран
Бо все у світі щось руйнується
Та з часом щось будується
Там точно літаки літають
Аеропорти всі вони шукають
А потім певний термінал...
Це ще далеко не фінал!
Ще будуть нові горизонти
І серед них знайдеш любов ти
Не одна, ти не одна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456406
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2013
автор: ПрофФесор