Ти не спиш. Ти думаєш.
Здавалося б усе так просто,
Елементарно,
Але дивні кігті ночі
Чіпляють твоє незадоволення.
Тобі боляче, але ти – є.
І не важливо, що у тебе
Двійка з англійської
І доведеться її перездавати,
Що у тебе в університеті
Стільки заліків, що можна
Три дні не лягати спати.
Проте, ти любиш його.
Або ж ти просто так думаєш.
Він хоче завести з тобою
Домашню тваринку.
Кота напевно.
Але ви просто пара,
Яка загубилася у просторі
Двох місяців осені.
Він просто диво,
Що несе у своїх очах небо,
А ти тонеш у ньому, бо
Найбільш за усе любиш небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456457
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2013
автор: Вероніка Стрельченко