У кожного є свій меридіан:
Хтось зажадає небо, хтось морські простори,
А я люблю річок шалений тан,
Аж донестями ревно вас кохаю, гори!
Зійду я на вершин святий собор -
Він вівтарями сонця розчиняє вічність...
Вдихну твоїх вітрів готичний хор,
І полохливу тишу, і лавин величність...
Ви вабите, бентежите мене,
Я перед вами справжня, як осіння повість...
Печаль спливе, спустошення мине,
Полегшено зітхне до ран зболіла совість...
І хто перед красою захолов,
Той в лабіринті гір жагучі випив ліки:
Любов - щоб повертатись знов і знов,
Пекельну пристрасть - залишитися навіки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456480
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2013
автор: Олена Шимко