Слова не добрі вслід -
з плечей струшу прокляття.
Поправлю комірець,
помятий подол плаття -
не дивлячися в бік, іду.
Піднявши голову,
складу собі ціну,
без зла в душі і вогню.
Тільки на своєму стою,
підніжки ж - попереду.
Я сильна - тож встою,
привітно руку подаю.
Усмішка як магніт,
як чисте золото,
клеймо на ньому не стоїть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456488
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2013
автор: Вразлива