На базарі язиками баби молотили,
Не одному кісточки вони перемили,
Як іде тут молодиця руда, гонорова,
Чоловік біжить за нею, не промовить слова.
Для рудої молодиці давай кістки мити,
Як цей красень може жабу таку полюбити,
Прислуговує для неї, а вона сичить,
А він голову повісив, як німий мовчить.
Вислухала молодиця, гордо розвернулась,
Ластовиння розлетілось тоді огризнулась,
Коли Бог ділив красу я тихенько спала,
А, як щастя роздавав все собі забрала.
Геть не гоже язиками стояти плескати,
Скоро будуть язикатих на суд забирати,
А суд Божий справедливий, тоді начувайтесь,
Як не хочете попасти швидко розбігайтесь.
Розбігайтесь по домівках та під ніс дивіться,
За чуже там десь за лісом прошу не журіться.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/363-promivannya-kistochok.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456552
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 25.10.2013
автор: Антоніна Грицаюк