Пробач мені ранки з моїм галасливим «ВСТАВАЙ»,
Той чай до сніданку, де сіль, а не цукру пів ложечки.
В аптечці авто – три помади і туш – вибачай,
А ще повідомлення « донька чи син? - в нас дві смужечки..."
Пробач мені, милий, зіпсований новий піджак,
Тих пару сорочок, що праска спалила – трапляється,
За те, що у борщ не поклала я знову буряк,
Шедеври, мій любий, приблизно ось так і з’являються...
Пробач мені, рідний, що вчора накрився футбол,
В моїх серіалах, як завжди, останні дві серії.
Хіба ж це важливо - пінальки, пенальті чи гол?
Куди цікавіше, як ділять нащадки імперію...
Пробач, мій коханий, капризи, упертість мою,
Надмірну турботу, дзвінки, повідомлення з жартами.
А ще, знаєш дуже, безмежно тебе я люблю
І хочу каблучку, маленьку таку, з діамантами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456572
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 25.10.2013
автор: Людмила Мартиненко