Неначе законсервована в банці, неначе обмежили повітря, неначе...
І "раціо" відступає, і сонце втрачає свою владу і...
Потрібно, потрібно, потрібно чи ні?
Натомість приходить "хочеться", яке одного ранку
чи то вечора зовсім відкине
оте "раціо".
Байдуже. Як же нестерпно байдуже
до всього, що не пов'язане з цим осіннім листям,
з цим дощем. З тобою.
І вже не втікаєш від холоду, який женеться
за п'ятами
невстихаючи.
Байдуже.
Лише тиша. Ти -ша. Тихіше.
Будь ласка. Це все, що залишилось наразі.
ТИ..шшша.
І лише Ти можеш її порушити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456575
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2013
автор: Загублена в собі