Під ретро незгасного болю…

*      *      *

Під  ретро  незгасного  болю
ще  спомини  теплі  ячать.
Та  там,  де  були  ми  з  тобою,
повсюдно  печалі  печать.

Рілля  простирається  чорна.
І  навіть  немає  стерні.
Давно,  хоч  неначе  учора.
Ще  й  присмак  медових  тернів.

Замріяні  ходимо  босі
по  росах  в  ранковій  імлі.
Чекаю,  блукаю  і  досі...

Та  тільки  один  на  землі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456582
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА