"Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.."
Т. Г. Шевченко
Поховали і повстали, позбулись кайданів
Ворожою злою кров’ю проклятих тиранів
Щедро землю окропили і свою свободу
Потім стали проливати кров свого народу.
Бо дорвалася до влади зграя шарлатанів
І режим став жахливіший від отих кайданів
Люципер владарювати почав в Україні
Й полилися ріки крові у лихій годині.
Божі храми руйнували, голодом морили
Православну віру нашу геть занапастили.
Сплюндрували Україну, серце виривають
Виродки , оскаженілі, душу, убивають.
А від випитої крові геть осатаніли.
Душі зчерствили, зогнили серця скам’яніли.
Гине люба Україна. Мову убивають
Люди в злиднях та зневірі ледве виживають.
Напророчив ти Тарасе долю Україні,
Що загине вона в злобі у лихій годині.
Злозачаті її діти , в чреві ще, пропадуть,
А оперені та хтиві , вб’ють її, й обкрадуть.
Скаженіє в Україні безробіття люте
Нічим діток накормити , взути, одягнути
Ні! Не позбулись Тарасе ми ярма та гніту.
Мабуть доля України - хиріти та скніти.
Згадуєм тебе Тарасе і пророче слово
Бо збувається щоразу воно знов і знову
Ми чвалаєм до руїни, до свого загину.
- Боже мій, за що караєш любу Україну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2013
автор: євген уткін