Мій Моршин

Є  в  Прикарпатті  славне  місто.  
Люблю  його  понад  усе.
Тут  птах    вивчає  ноти  Ліста.
Повітря  чисте  і  п'янке.

У  центрі  парк,  лавки  повсюди.
Дерева,  в  теплий  час  квітки.
Тут  круглий  рік  гуляють    люди,
Кружляють  голуби,  білќи.

Де  санаторій    "Мармуровий",
Фонтаном  піниться  вода.
Тут  міні-зоопарк  чудовий,
Є  стежка  в  ліс,  і  не  одна.

Тут  зріє  в  теплий  час  ожина,
Малина,  і  ростуть  гриби.
В  зимі  натягують    ялини
Біленькі  шапки  на  чуби.

Ропа  в  землі  є  -  гіркувата,
В  бювет  щодня  вона  іде.
П'ють  її  мірками  завзято.
Здоров'я  людям  додає.

Каплиця  поряд  з  лісом  -  диво!
У  честь  Пречистої  вона.
З'являлась  тут  Марія  Діва.
Де  слід  був  -  витік  джерела.

Ніхто  його  тут  не  пильнує.
Вода  тече  собі,  бери.
І  тіло,  й  душу  полікує.
Лиш  не  лінуйся,  приходи.

Вода  –  як  дар  землі  із  раю.
Джерела  безнастанно    б'ють.
Завод  у  тару  наливає.
Її  всі  "Моршинською"  звуть.

У  наше  місто    приїжджайте.
Хто  був  тут,  того  ще  манить.
Куток  землі  оцей  пізнайте.
Гостинно  вас  він    прихистить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456628
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.10.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)