Гори зі мною у моїм вогні,
Гори зі мною у моїх обіймах,
Без тебе темні – найсвітліші дні,
З тобою ж світлі – найтемніші ночі.
Поринь в мій дивний і понурий світ,
Усе в твоїх руках і ти це знаєш,
Я десять років вже не бачив цвіт,
Цей дивний запах, коли розквітаєш.
Я не очікую, що ти мені напишеш,
Та всім святим, що на землі клянусь,
В любім випадку ти мене не знищиш,
Я ще кривий, та скоро я змінюсь.
Як сокіл я розправлю свої крила,
І шкуру як змія стару зніму,
Гори зі мною у обіймах, мила,
Гори зі мною на земнім раю …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456639
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2013
автор: Віктор Непомнящий