І сади здичавіли в селі,
Що безлюдним стало і забутим.
Бур'янами обросли жалі
Свят і буднів.
Сиротливо, мулько на душі,
Бо відціль у світ вела стежина.
Сяють ще зрідніло спориші
І ожина.
Хат нема - довкола пустирі.
А вони одні (і серце крають),
Мальви - наших сіл поводирі -
Нас чекають...
26.Х.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456697
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.10.2013
автор: Вячеслав Романовський