Вже осінь сум у наші ночі не несе,
І не заманює мене в сади дощами.
Вона вже знає - ти у мене є,
Що й липень теплий поміж нами.
Для мене осінь - щедрість кольорів,
Барвисті шарфи і шелест листя,
Теплі обійми, кава, ніжність слів,
І день, коли ми долями сплелися.
Ми візьмем у осені фа́рби, щоб не нудно,
І любові побільше, і щедрості почуттів.
Я питиму чай з м’ятою, ти з цукром,
І в теплому пледі зігріємо мрії свої.
Незважаючи на раптові чергові зливи,
А іноді - шквально-холодний вітер,
Та все ж твої руки пахнуть сливами...
Я впізнаю їх смак, і тепло нашого літа.
Що взяло і заплуталось у сухому гербарію
І так пряно пахне вересковим цвітом.
А ми пишемо спільну з тобою історію
Кохання, що й восени пахне липнем.
2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2013
автор: Litera