Лиш циркулі малюють безкінечність

Лиш  циркулі  малюють  безкінечність,
А  всьому  іншому  колись  прийде  кінець,
Не  виліковний  твій  діагноз-  безсердечність,
А  скільки  ти  розбив  чужих  сердець?

Минають  дні  помало,  і  минають  ночі,
Й  здається,  що  вже  ранок  промайнув,
Стираєш  з  пам'яті  мене,  забути  хочеш,
Я  епізод  твого  життя  який  минув.

Тепер  залишились  з  тобою  наодинці,
Я  одна,  і  ти,  -  холодна  осінь,
Так  холодно  і  не  зігрієш  ти,
Коли  кохання  моє  серце  просить.

І  стукіт  серця  не  чути  вже  зовсім,
Лиш  вітер  крилами  в  груди  б'є,
Нас  роз'єднала-  остання  осінь,
Взяла  й  розбила  серце  моє.

Не  ти  мене  врятуєш  від  безодні,
Якщо  захочей  йти,-давай  іди!
Якщо  забути  треба-  то  сьогодні,
Якщо  любити,-  то  любити  назавжди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456811
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2013
автор: Lonely