бути птахами важко
їх крила надто прозорі
аби переносити кимсь намальоване
море
в старі магістралі зими
їх вчаділа осінь давно підробляє на ринку
колише колиску з народженим вчора дитям
щоранку проціджує лімфу від залишків голосу
від кроків і спогадів заварює чай
чомусь так вже плямиться в стіні протилежностей
одне із сотень причасть
птахам надто сухо
в подертій тканині мовчань
а небо обвуглене прасує у листі слова
птахи ще не вміють
любити Юду
та вже розуміють
для них я своя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456831
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2013
автор: Нова Планета