сонні автобуси, аналогічні люди в них,
тягнуться містом в солодкім, мов патока ранку.
світло ліхтарне. бо ранки ще темні восени
люди спішать у очікуванні світанку.
у філіжанках побільше гарячої кави,
а на балконах запалюються цигАрки.
сніданок, зібратись і вже за годину - до справи.
шкодА, на роботі зламалася кавоварка.
холодна підлога, така ж за вікном погода,
не надто приємний одяг, поки його не зігріє праска.
вже місто не спить, вже плете водіям дороги.
туман. ранок. осінь. ну просто Київська казка.
метро ще не надто повне. такі ж як в той час думки,
нема метушні, суперечок, навколо усі мовчать.
торговки у входу лаштують свої лотки
для квітів, вони вже для нас не сплять.
любов тримає в собі кожен день осінній,
який теплУ співає ніжну колискову.
багато хто до кави любить КИЇВ ВЕЧІРНІЙ,
а осінь закохала мене в Київ світанковий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456864
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2013
автор: Дивна