на шпилі́́
у цьому селі -
на видноко́лі,
на горбку́-висоті́,
на – зусібі́ч видноті́,
у ви́рубаній під корінь
непорочній сосновій цно́ті…
церкву нову́ поставили
щедро оздо́били –
хрест «золотий»
пудовий
на «золотому» купо-лі…
символом світла –
церкву нову опра́вили
…на гроші
нуво́риша-односельця:
сяє!
сама до себе сміється,
очі сліпи́ть
у променях сонця –
нова церко́вця…
а людські серця́
на сяяння – так-но мру́жаться
і одвертаються,
у зви́чній темряві зостаю́ться
знавісні́ло, мов хижаки́,
голодні тхори-вовки,
традиційно за ме́жі б`ються,
пожа́дно скубу́ться –
заздрять, судять, брешуть, крадуть
і – ненави́дяться…
мало! Мало!.. – гризуть і підо́рюють
міжусо́бні ме́жі,
навза́єм точать двос́ічні ножі́
…на церковній межі́ –
бетонні відбійники-сторожі́…
о́біч –
нічи́я берізка о́сінню золоти́ться –
але
і до неї ніхто не йде,
і під нею
ніхто не молиться…
...а-ні Ісуса -
ні Веле-са...
27.10.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456865
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2013
автор: Валя Савелюк