Навіяло від болі ці рядки
Напевно в цьому винен ти
Ти зрозумієш,прочитай...
Як багато ось цього люблю
І тобою одною живу
Та слова,це без вчинків...
Як багато зради й презирства
Недовіри і людозвірства
Що ж ми робимо,час зупинитись...
Обіцяємо бути завжди
І у горі, і у радості,всюди
І в очі при цьому дивимося,брешачи...
Як це боляче розуміти
Що не можна по-справжньому любити
Ми самі руйнуємо,що маємо...
Не розумієш до чого все це?
І життя моє дуже просте
Та я хочу я цим сказати...
Як багато дешевих речей
Як багато дешевих людей
Хоч із бірками дорогими,але кому довіряти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456981
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.10.2013
автор: Ольга Олексин