За крок - до прощання із осінню,
останній ковток життєдайний тепла
Дерева залишились голими й босими,
хоч вчора ще сяяла краса золота...
За мить - до заходу сонця,
небо палає, вогнем горить
А вечір спускається вже незнайомцем,
ди́мчасто-сірий туман простеливсь
За хвилю - до ночі холодної,
коли неспокійні приходять сни
у круговерті подій природній -
завмерти час й повільніше іти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457024
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2013
автор: Vergissmeinnicht