ОСІННІЙ ЛІС

Оранж  з  червоним  -  горобина  сміється,
М'яко  та  єхидно  сміється  береза,
Адже  їй  танцювати  явно  нейметься  -
Вона  трохи,  вибачайте,  не  твереза.

Ялинка  тихо  Мавку  в  собі  сховала,
Бо  та  відмовою  образила  дуба.
Бач!  Деревяних  дружин  стало  замало
І  він  пестить  свого  зеленого  чуба.

Тополя  склала  докупи  своє  листя  -
Вона  відійшла  вже  у  соні  примари.
Калина  із  китиць  формує  намисто  -
Переконана:  клен  ще  гарний  до  пари.

Сосна  посміхається  зверхньо  навколо,
Співчуває  Бабиному  літу  подруг,
Лісовик  щасливо  спить  у  осокора
І  храп  його  птахи  повторюють  навкруг.

28.10.2013
К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457147
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.10.2013
автор: Левчишин Віктор