Візьми мене, впиваючись до дна
У перса, руки, стегна і у лоно.
Нехай твоя приречена вина
Не стане нам відтінком заборони.
Хай все зникає в ніч таку кудись,
Коли нам все земне таке байдуже.
Мені на спину шепотом молись,
Я буду тобі всім, мій ніжний друже.
Ковтай вустами знищених бажань,
Втілю у дійсність різні забаганки…
В мені згори, зотлій… в мені розтань, -
Такої вже не матимеш коханки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457200
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.10.2013
автор: Malena