Щасливе життя прагне кожне маля
а коли виростае бачить майбуття
сповне срібла та золотої розкоші
сенсом життя стають лише гроші.
Цінності людські марніють в душі
люди залишаються одні на самоті
одинокі вовки слуги темряви ночі
в них вогнем жадоби палають очі.
Мільйони сердець попелом вкриті
безсердечність процвітае у світі
Тільки любов може врятувати
людям правду щастя показати.
Вічне почуття даруе міцна сімя
навіть якщо сонце гаряче погасне
світовий океан і стихія повстане
зникне все живе на світі життя,
Я не буду в паніці тікати в підпілля
а буду жити до останнього подиху
боронити тілом й душею рідне гілля
родину символ безмежного руху
збрежу яку б ціну не довелось
Я не здамся без чесного бою
завжди буду йти до краю
і залишатись вірним собою
бо родину віддано кохаю.
На полі війни я ніколи лицем не впаду
битися буду хапати ворога зубами
до останньоі краплини крові
я буду вірний рідній землі
Навіть коли тіло бездиханне
мій живий дух часом покине
я піклуватись неприпину
про частинки серця мого
які несуть до світла його.
Міцна родина - обеліск вічного життя
який буде славити до самого кінця
безсмертне просте людське почуття
що повинно запалити ваші серця
розтопити душевний холод лихий
і заснувати щасливий світ новий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457282
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: Стратонік