Не тільки різнобарвним листом
Нас вабить осінь золота.
А ще калиновим намистом
І прілим запахом гриба,
Квітками, що і в дощ, і в холод
Фасон тримають, тішать зір.
А коли вийде жовте коло
Із-під далеких синіх гір,
Огріє їх своїм промінням,
Вони розкриють всю красу.
І замилують до сп’яніння,
Немов лікер з тірамісу.
Це айстри білі та блакитні,
Темно-червоні й золоті.
Вони, мов зірки оксамитні,
Маточки – сонечка малі.
Назвали греки їх зірками -
Айстрами, звемо їх так і ми.
Пістрять яскравими мазками
На чорнім ґрунті восени.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457316
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)