Ти пеленав мене у теплу ковдру кави
І грів мене солодким світлом ліхтарів.
Тебе я цілувала палко до нестями
Голодними вустами своїх пустих віршів.
Ти пестив мої руки трепетливо,
І дихав в шию ніжно цигарками.
Здіймав до неба руки у молитвах,
Співаючи хвалу богам з церквами.
Я засинала в тебе на колінах,
А ти гасив уранці ліхтарі.
Від мене ти бажав міцного сина,
І дочку золотокосу ти хотів.
Та ми не разом. Доля - жінка вперта.
Я вдалині гірко, як і ти, журюсь.
Та ти не плач, мій любий вічний Леве,
Як тільки вирвусь - до тебе назавжди вернусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457319
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: Олька Оленька