Печаль закуталася в теплу шаль,
а хтось гадав, що гріє плечі
cлова здавались недоречні,
бо так болить неспокоєм душа.
Холодні дні снують холодні ночі,
думка лід-брила скинута з плеча,
скотилася під ударом меча,
в минуле повертатися не хоче.
Студені ночі перелью у теплі дні
сповзає шаль , непотріб, зі спини,
ще осінь хоч далеко до весни ,
печаль позаду вже не холодно мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457334
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: Вразлива