Я тебе придумала сама,
Виліпила з мрій,з пелюсток вишні,
Ти до мене приходив у снах
І зникав,немов сніги торішні.
Я тебе чекала щовесни
З першими підсніжниками в гаю,
Малювала я тебе з зорі,
Що в вечірнім небі догоряє.
До вітрів,що дихали в лице,
Я тебе щоразу ревнувала,
Сонце,що ласкало промінцем,
Я б його за хмарку заховала.
Я тебе мережила у сні
З павутиння бабиного літа
І тоді здавалося мені,
І що теплом долонь твоїх зігріта.
Запалила б в небі сотню свіч,
Хай любов благословить Всевишній
Сивина-то наша біла ніч,
Пелюстки,що осипались з вишні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457360
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: Надія Голіней