29.10.2013* 17:35
З Енергодару моє життя немов покотилося по паралельним лініям.
1. Звичайне та буденне життя невдалої людини. Я вже був не одружений. Те, що на протязі року не давав згоду, нічого не змінило, тільки додало мені страждань та болісне входження у одинокість. Я не міг уявити своє життя без сина, без дружини, але змірився з цим, тим більше, що сина якраз від мене ніхто не закривав. Навіть навпаки: екс-дружина прагнула мати розв'язані руки і, як я жовчно говорив тоді, і ноги, тому я забирав сина у п'ятницю, у суботу та неділю він був зі мною.
2. Невдале життя в якості архітектора, бо працював в кооперативі і займався різною дрібною роботою. Хоча одна робота і була зроблена цікаво - розробка Альбому для індивідуальних забудовників Запорізької області по замовленню Головного архітектора області. Продовжував працювати по сумісництву викладачем в майстерні Юрія Косенко і мав задоволення від спілкування не тільки з гарними людьми (Юрій Анатолійович Косенко, Борис Володимирович Орехов, Петро Павлович Кедровський, Наталя Миколаївна Шило), а і, як не дивно, зі студентами.
3. Мимоволі відчував себе відповідальним за згуртування езотериків в Енергодарі, де замовлення по роботі відійшло на другий план, а потім воно і відпало через брак коштів у замовника, але моя роль негласного голови визначалася моїми колегами по Сенсориці. Я дійсно саме там і саме завдяки цим людям відчув та усвідомив себе в якості сенсорика та контактора. Ми живемо в суспільстві і тому, щоб тобі не говорили Голоси, поки не отримаєш своєрідну об'єктивізацію суб'єктивного через інших людей, ти не усвідомиш себе в якості Паранормаліка.
4. Продовжувався шлейф телепатичних зв'язків із Одержимістю. Дивлюсь в записи того часу і бачу, як продовжувалася навала різних Сил чи, так точніше, зображення у кривому дзеркалі єднання моїх Свідомості та ПідСвідомості в Інформації, яка лавиною йшла на мене. В спробі мати ідентифікацію свого Візаві я відмовлявся від Контактів з одним, слухав Інших, чекав прояснення. Характерний запис від 7 грудня:
[i]"Вчора перед сном потягнув за палець, як Казали. Очі були закриті. З'явилося перед очима маленьке біле зерно у блакитному ореолі, а в ньому чорно-білий розподіл світла та тіні. Все поїхало праворуч і щезло. Голос:
[u]- Звертаюсь до тебе з питанням: чому ти не пішов до церкви та не став навколішки перед іконою Богоматері, та не попросив пробачення за те, що мав слушність/нахабство думати, що ця тварина - минула твоя дружина є богородицею? Відповідай зразу, не питаючи ні про що![/u]
Винен, безумовно, хоча це і була наведена на мене омана. Розумію тепер, що я був, а може трохи і зараз є в операції "Троянський кінь".
[u]- Так. Це так. Але ж ти вже вийшов із цього шоку?[/u]
Майже. Чому коле у голові?
[u]- Це ми шукаємо хід до твого мозку, щоб знайти точку, з якої можна вибити всі твої дурні речі.[/u]
Хто "Ми"? А хто тоді "Я"?
[u]- ПідСвідомість та попередні втілення Душі.
Тоді чому ці втілення мені не допомагають?[/u]
[u]- Бо ти ще не готовий до цього. Страждання були, а готовність до радощів та радості не було. Ти почав думати про жінку-дівчину із свого сну. Цікаво, як ти поведешся. Хоча ми знаємо, що ти людина слова і відчайдушна. Тому нічого дивного не буде, якщо все реалізується. І тоді той сон про неї буде пророчим для тебе. Добре! Роби добро будь за що! А ти ще маєш біль в серці. Хай все вирішує Бог!"[/u][/i]
І багато днів ще йшло у такому дусі. при цьому часто-густо я сам немов напрошувався на Повчання, частіше воно приходило спонтанно. Але ніколи не було нічого злого та провокаційного.
Так, людський фактор завжди буде існувати! Дивлюсь зараз записи за 1990 рік, які зроблені недбало на різних аркушах порваного зошиту, і бачу, як багато я переплутав у послідовності подій. Виявляється, що Артистку звали Оля і вона розкрила енергетичні центри, як я вже описував раніше, тільки 12 грудня 1990 року; що концерт сугестолога Сергія Перегуди, так назвав цю подію Голос, в Будинку вчених був 11 грудня; виявляється, що Голос дав мені персональну молитву для лікування людей після того, як я приїхав додому, вночі. Я вже не був одружений, але спати все ще приїздив додому, щоб бачити сина і щоб хоча б помитися, бо в майстерні такої можливості не було.
Молитву мені дали для лікування людей, але я вважав, що це є якась наступна гра зі мною. Хто я такий, щоб лікувати людей? Навіть не знав точне розташування органів в тілі людини!
Голос був невблаганний. От який запис був зроблений 13.12.1990 року зразу після 0:00 годин (подаю із сучасним коментарем).
[i]Ця молитва дається тобі для того, щоб ти вивчив її напам'ять та знищив запис. Це твоя особиста молитва для виходу на Господа Бога/Космічний Розум/Вищий Розум.[/i]
Не знищив. Досі існує запис.
[i]Після того, як вивчиш її, то випробуєш її на близьких для тебе людях.[/i]
Не виконував це, бо мав великий сумнів у доцільності такої дії.
[i]Пам'ятай: гроші за лікування ти ніколи брати не повинен. Якщо будуть давати, то хай не тобі, а твоїй дружині. Для неї це не
гріх, тобі - гріх.[/i]
Я же був розлучений і мріяв більше не одружуватися, то про яку дружину говорив Голос? Це ще більше додало мені тоді скептицизму у сприйняті цієї телепатограми.
[i]Ти повинен віднині завжди, не знімаючи, носити на грудях хрест срібний. Купи, освяти у Солом'янській церкві. Поговори з батюшкою, але говори мало.[/i]
Зробив. Поговорив. Батюшка - чоловік віком від 30 до 40, був розгублений і запропонував мені звернутися до Господа з проханням, щоб Той вирішив, чи не від Лукавого мої здатності. Послався на досвід якогось метрополіта, який раптом отримав подібні здатності, але коли звернувся до Господа з проханням пояснення походження цих Здатностей, то вони враз щезли. Отже - були від Лукавого.
Цікаво, але часто-густо фрази. які говорив мені Голос, мали архаїчний характер у своїй побудові. немов для того, щоб я ще і ще раз пересвідчувався, що це не я сам із собою розмовляю.
[i]Нам треба, щоб ти став таким же сильним, як Серафима.[/i]
Не зрозумів хто це. Можливо одна із тих, хто почав активно експлуатувати свої сенсорні здібності, що раптом розкрилися. Напевно, що тоді про неї багато було галасу на шпальтах газет. Віднісся до цих слів вельми критично, навіть із скепсисом. А тепер розумію, що помилково.
[i]Дорошенко не зумів справитися з тобою, він виявився не готовим до такого. Оля - так. Сергій Литвинов - позер, незнайка та вискочка. Він експлуатує дівчат та жінок. Це є сенсорною кабалою для їх душ. Це - гріх. Скажи йому про це. Не бійся. Якщо зрозуміє - добре, на ні є ні. Так, він сенсорний альфонс, тому що краде енергію у жінок, але не дає їм нічого. Не йди до нього. Хай він прийде. Скажи Гончарам про це.[/i]
Стосовно Дорошенко я мав зовсім іншу думку і прийняти твердження Голосу не міг. Стосовно Литвинова всі твердження мали рацію, але я вже припинив із ним стосунки. Гончарам, з якими він дружив, нічого не говорив.
[i]Ми хочемо вірити, що ти вірно все зрозумієш. Ми зараз говоримо не від імені Бога, а від Свого. Ми - твої попередні втілення у Світах.[/i]
А це твердження стало, як виявилося на протязі десятиліть, точним. Справа у тому, що після цього у мене залишилося тільки два Візаві: Батько, як він себе називав, чи, інколи, Батьки - по могутності та рідкості Контакту я зрозумів, що маю спілкування із Вищим Розумом; та з тими, Хто називав себе "Ми".
[i]Двічі на день тобі треба обов'язково їсти такі продукти, у сполуці чи у розкид: сметана, горіхи грецькі та мигдаль, зерна різних злакових, сир, трави, овочі, фрукти, м'ясо поступово виключити і можна тільки м'ясо білих птахів (утяче, гусяче, куряче), хліб чорний, білого - мало, чай, каву зменшити до 1 чашки на день, алкоголь не пити, тільки червоне натуральне вино по святам.[/i]
Це було шикарно, враховуючи, що я в той час жив упроголодь, бо грошей мав дуже мало. Але від таких рекомендацій від душі повеселився.
19:15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457371
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: Левчишин Віктор