Лови її, лети за невидимим вітром,
доторком пальців відчуй тонкі жили...
Змирилась, з болючим пережитим літом
не згасла іскрА, вернулось розпилене,
не плачеться краплями від неможливого,
розкуталось маревом осені златої
від неба жовтневого, дивного, синього,
сиву дорогу залатано жовтими латами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457429
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.10.2013
автор: owl silence